Душа

Ви знаєте моя душа помилилася століттям 
Вона мабуть не з цих часів.
Вона прагне готувати для коханого чоловіка
І не турбуватися ні про що

В и знаєте моя душа помилилася віком
У неї мрії зовсім прості
Щоб поруч бігали радісні діти
І поцілунок коханого перед сном

Моїй душі не треба слави
Їй маленьких радостей життя
Нехай буде домівка і садочок
Та спокійне буття

Вона мріє про родину,
Одну велику дружню сімю
І всі ці модні віяння часу
Зовсім їй не до смаку.

Душа моя, вона проста
Можлива іноді занадто
Мрії її не таємниця
А віра у чудеса жива.