Вночі...

Найкращий час для творчості — це ніч,
Де все поснуло і лиш серце говорить.
Коли не заважає крик сторонніх дум,
І можна сказати все, що спаде на ум.

Тоді немає осуду навколо,
Ніхто не скаже: «Не роби так ніколи».
Не налаштує на провал,
Чи мрію не спустить у підвал.

Вночі коли усі поснули,
Щось штурхається у грудях.
Може то муза, а може то шал,
Але точно не ваш крутий нрав.

Вночі, навіть у пітьмі,
Стають прозоріші думки.
Які на сонці ніби вигорають,
Чи то очі чиїсь дірки в них палять.

Чому насправді так не зрозуміло,
Але творити вночі то інше діло.
Кому важливо, а для кого гра,
Для кого крила, а кому тюрма.

Але думки не варто ховати
Без них легше засипати...