Україна - Іспанія: мрія була так близько...

Збірна України сьогодні показала і доказала всім хто  в неї е вірив, що вони хочуть та можуть грати у футбол на найвищому рівні. Та шкода те, що сьогодні нам не щастило з реалізацією моментів. А якщо бути точними то у наших суперників був просто чудо-воротар, який тягнув все що можна і не можна. Тільки завдяки йому у ворота Іспанців так і не залетів ні один м’яч.

Що перший, що другий тайм були насичені подіями, гра залишала нас у напрузі до свистка. Ми все ще мали надії навіть тоді коли на табло уже була 90-та хвилина. Тож виходячи з цього треба подякувати нашим гравцям, які віддали на полі всіх себе до останньої краплинки. Було видно їхнє бажання грати та виграти, було видно їх розчарування коли з кожним новим ударом м’яч так і не опинявся в сітці воріт. Але попри все хлопці виглядали сьогодні гідно за що їм велике ДЯКУЮ!

І перш ніж поговорити про хлопців потрібно, не забути згадати ще одну людину, яка створила атмосферу цієї гри. Звичайно це наш (а точніше мій) улюблений коментатор Віктор Вацко. Він як завжди був емоційним, повністю зосередженим на грі, і він вірив до останнього у наших збірників  і ця віра передавалася нам. Також не можна не сказати про коментарі Віктора Вацка, які були як завжди вдалі і дотепні, за що йому окреме дякую.

А раз мова йде про атмосферу потрібно віддати належна «Олімпійському» ті люди, які були там під час гри просто заряджали та надихали команду, їх емоції їх силу можна було відчути навіть через екран телевізора.

А тепер що до наших збірників. Першим все ж таки треба відзначити Андрія П’ятова та його неймовірний сейв. Відбивши пенальті, яке поставили у наші ворота, він надав впевненості своїм партнерам у те, що вони спроможні на все, він надав віри і нам у те, що Іспанія це не вирок. Гра нашого голкіпера сьогодні була на висоті, він був тими броньованими дверима за які можна не боятися що їх зламають і гравці не боялися а йшли вперед.  Оборона відіграла також добре, звичайно біля наших воріт був не один момент, але люди добрі це все ж таки Іспанія, а не то й ж таки Люксембург, та нашим оборонцям таки вдалося втримати атакувальні дії Іспанців, хоч і не завжди і про це свідчить рахунок на табло, та все ж таки гра була чудовою. У середній лінії сьогодні діяли Гармаш, Ротань та Степаненко, вони всі підключалися як до оборони так і до атаки,  і кожен з них мав декілька гарних нагод засмутити іспанців, але як то кажуть не судилося. Треба відмітити з якою віддачею грає Ротань, скільки він відбирає м’ячів, а його простріли по воротам, це професіонал своєї справи, який не боїтьбся авторитетів. А Гармаш ще досить молодий хлопчина, а вже грає на такому серйозному рівні який дозволяє майже таки на рівних грати з Іспанцями. Той же Степаненко, у нього були такі класні удари по воротам,  і лише Де Хеа рятував від них.

Мабуть таки окремо варто говорити і про Федецього, який вміє не тільки відіграти надійно в обороні, що давало більшу впевненість його партнеру по бровці, але й так підключитися до атаки, що супернику мало не покажеться. А що вартує лише загади його момент у першому таймі де він своїм корпусом просто таки зупинив нападника Іспанії і зміг довести м’яч до голкіпера.

У цьому матчі найбільше мабуть(особливо вболівальники) вимагали від двох гравців: Ярмоленка та Коноплянки. Ну що шановні вболівальники, на мою думку дії цих людей не мали вас розчарувати. Як відмітив і коментатор і кожен з нас, Коноплянка просто таки возив у деяких епізодах оборону Іспанії, він проходив там де з боку здавалося, що м’яч вже втрачений, та бив  у ті моменти коли здавалося, що шансу вже немає.

Андрій Ярмоленко сьогодні продемонстрував свою техніку, часом він йшов  у такі обіграні своїх візаві, що здавалося ну що там ЩЕ можна вигадати, а він вигадував (варто лиш загади як  Ярмола обходить Альбу). Передачі він робив також доволі гострі (шкода після них м’яч так і не опинявся у воротах), і головне він працював на команду, він відпрацьовував у обороні (варто тільки згадати чому Іспанцям не був зарахований другий м’яч). Ярмоленко діяв не тільки з запалом, але і з розумом. Іна мою думку наших вінгерів чекає пристойне майбутнє у футболі.

Ну і лишивися наш нападник Артем Кравець. ЦЮ гру він також як і вся команда провів чудово(правда про форвардів, коли команда так  і не забила говорити «чудово» мабуть таки не можна, та сьогодні я собі це дозволю). Артем мав стільки шансів закинути м’яч до воріт, що не всі пригадаєш, у деяких виручив Іспанців де Хеа, а часом просто таки не везіння. Але Кравець собі не зраджував, він таки вміє вставляти ногу туди де в принципі місця вже немає, от тільки на цей раз нас це не спасло.

Ті аміни, які зробив тренер каші не зіпсували, але на жаль і очікуваних результатів не принесли. Та при цьому кожен хто сьогодні був на полі у футболці збірної України не пошкодував сил і зробив все, що було можливо.

Так звичайно десь чогось нам не вистачило. Десь не втримали гравців (як в моменті з забитим голом), десь боялися поспішати, щоб не позбавити себе будь-яких шансів. Помилки й огріхи були, були обрізки та неточні передачі, були моменти коли  краще було віддати а не бити, чи брати ініціативу на себе. Так на не вистачило всього лиш одного забитого м’яча. Так це вже не перший раз коли ми себе показуємо з найліпшого боку та безрезультатно. Але варто наголосити що цей кращий бік у нас є. Що наші гравці вмію грати з будь-якою командою не залежно від її статусу. І головне треба запам’ятати нашим гравцям, що вони здатні на більше ніж вони думають самі. Особливо перед матчами плів-офф.

А нам, вболівальникам, тепер  можна зробити тільки одне, вірити  у нашу збірну, підтримати її та чекати наступних матчів. І давайте будемо впевнені українці зможуть подолати цю першкоду, і прокляття плів-офф буде зняте. Удачі Україно, Удачі збірна ми в тебе віримо. Дякуємо за цю гру!