Галина Антонюк
Рейтинг
+69.48
Сила
175.12

Галина Антонюк

h-antonyuk

Роздуми про можливість

А якщо все полишити, І надію свою залишити? Якщо біль забути, і когось у мить схаменути?Якщо все у житті можливо, І Бог не полишить наші мрії... Якщо тверда впертість, То віра у нашу безкінечність.А може це всього лиш хвилина? І завтра збудеться моя мрія. Щастя на мить сколихнеться, І вітер надії увірветься в серце.Можливо це лиш час тривожний, І за ним пливуть години непорожні. В них повно світлої любові, яка подолала ніч у повні.Вже завтра збудуться мрії, Вже завтра прокинуться на...
Читати далі →

Декілька слів про надзвичайне

У натхнення так багато різних джерел. Інколи досить одного звука, щоб в голові зринули якісь рядочки, а що вже казати про образи, які ніби промовляють до тебе. Одного разу на очі мені потрапили світлини Руслана Трача з його проекту «Инчий світ». Фотографії пройняті містичністю, загадковістю, так багато різних образів можна змалювати. І ось з цих фотргафій народилися ось такі рядочки.      Замріяна, а може застигла Дівчина у час дощу. ЇЇ мрія нестримна Не полишена у годину лиху.Замріяна...
Читати далі →

Крик у вічність...

Кидай, кидай, кидай мене! Забудь мене, як примару. Давай залишай мене, можливо це всього лиш хмара.Нужбо закрий вікно, щоб вітер чари не розвіяв. Давай скажи прощай, усім спільним надіям.Чого ж бо, чого ж бо ти мовчиш, Що вимовити не можеш? А можливо ти кричиш, Лиш крик твій глушить сором...Ну чого, чого тоді Не пробуєш усе змінити... Давай скажи що це все Лиш ілюзія одної планети....
Читати далі →

Пори року любові

Любов це сила і крик душі Любов це те що живе у тобі. Вона виростає з кожним днем І проживає пригоди нові. Вона може пожити у весні,  Коли все квітне і немає біди. Не забуває завітати у літо Щоб тільки ти і вона на всім світі. В осінь заходе квапливо Там пожинає плоди щасливі. Ну а в зимі старається лиш відпочивати Щоб дарунки її ви вміли цінувати. Тож насолоджуйтеся всіма барвами любові Не шукайте для себе нічого іного  Пам’ятайте назавжди, що любов - це та сила, В яку треба вірит...
Читати далі →

Душа

Ви знаєте моя душа помилилася століттям  Вона мабуть не з цих часів. Вона прагне готувати для коханого чоловіка І не турбуватися ні про щоВ и знаєте моя душа помилилася віком У неї мрії зовсім прості Щоб поруч бігали радісні діти І поцілунок коханого перед сномМоїй душі не треба слави Їй маленьких радостей життя Нехай буде домівка і садочок Та спокійне буттяВона мріє про родину, Одну велику дружню сімю І всі ці модні віяння часу Зовсім їй не до смаку.Душа моя, вона проста Можлива ін...
Читати далі →